Контрабанда в зоні АТО: сепаратисти дають прикурити Європі

16:38 23 Січня 2017

Контрабанда в зоні АТО: сепаратисти дають прикурити Європі

у Донецьку є найбільша фабрика з виготовлення призначених для контрабанди в Європу цигарок, фото: sekil.fol.az

17 січня депутат Верховної Ради Ігор Лапін (колишній командир роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ, сформованої з добровольців з Волині) прийшов на засідання парламенту з пляшкою «Московської» і пачкою цигарок. Нардеп не мав наміру влаштовувати пиятику, натомість пояснив, що придбав горілку й сигарети біля Волновахи – на підконтрольній Україні території поряд із лінією розмежування.

Сепаратистські яйця

Звичайно, ніхто не мав сумнівів, що мешканці Волновахи курять та деколи випивають, але Ігор Лапін звернув увагу на те, що й на горілці, і на сигаретах були акцизні марки самопроголошеної «ДНР». «Переміщення товарів з «ДНР» та «ЛНР» йде навіть не контрабандою, а у відкриту», – написав Лапін на своїй сторінці в соцмережі. За його словами, сепаратистську продукцію перевозять залізницею – у потягах з вугіллям.

«Наприклад, у місто Щастя з окупованої території везуть вугілля. Цей поїзд везе з окупованих територій і контрабанду, потім на переїзді її перевантажують в автомобілі. Далі поїзд їде з вугіллям у Щастя, а контрабанду розвозять по населених пунктах, – описує Ігор Лапін злочинну схему. – Поки хлопці гниють в окопах, бариги торгують нашими життями».

Однак продукцію сепаратистів продають не тільки поблизу лінії розмежування, а й навіть… у столиці. Наприкінці грудня 2016 року в одному з київських супермаркетів виявили торти, вироблені в «ЛНР». У травні уважні кияни розмістили в соцмережах цінники на лотках з яйцями, які засвідчували, що знесли їх курки із села Червоний Прапор Перевальського району Луганської області, що перебуває під контролем сепаратистів.

Щоправда, значно більше везуть через лінію розмежування на окуповані території, де ціни на продукти харчування, побутову хімію та ліки значно вищі. Точних обсягів контрабанди, здається, не знає ніхто. Свого часу заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука заявляв, що кожного дня лінію розмежування перетинають автівки з товарами на суму 70-80 млн грн (приблизно мільярд за рік). Але чиновник сам зізнався, що, на його думку, насправді суми значно більші.

«Контрабас» у погонах

Очевидно, що розгалужену систему перевезення товарів в обидва боки мусить хтось контролюватися. З того боку фронту всі вузлики зав’язані на найвище керівництво самопроголошених республік. В Україні це роблять фактично всі силові підрозділи, що мають бодай якийсь стосунок до лінії розмежування.

«Без сприяння співробітників контрольних служб і військових перетнути лінію розмежування автомобільним транспортом – як через дорожній коридор, так і в об’їзд – неможливо», – розповідала в червні 2016 року в інтерв’ю «Українській правді» Наталія Мещерякова, волонтерка й боєць спецпідрозділу податкової міліції для роботи в зоні АТО «Фантом».

«А всі нитки йдуть до готелю «Краматорськ» (у цьому готелі в місті Краматорську базуються співробітники антитерористичного центру СБУ)… Якщо є велика компанія, яка хоче системно поставляти «контрабас» на окуповані території, то є сенс розмовляти не з людиною на блокпосту, а «вирішити питання» цілеспрямовано з тим, хто ухвалює рішення щодо всіх блокпостів на маршруті. Тому головні запитання потрібно адресувати АТЦ», – розповів «Українській правді» волонтер Родіон Шовкошитний. Він 11 місяців працював у складі мобільної групи, яка в зоні АТО виявляла нелегальних торгівців, що перевозили товар через лінію розмежування.

«Але несправедливо казати, що лише АТЦ має зиск з «контрабасу». З цього мають зиск усі, хто намагається з цього мати зиск. Десь міліція, десь СБУшники, це можуть бути інші люди. Дуже цікаво спостерігати, хто приїжджає забирати людей, яких затримали з «контрабасом». Були випадки з ГУРом, були з СБУ», – продовжує Родіон Шовкошитний.

Про розквіт корупції, зокрема в Національній гвардії, йшлося і в поширеній наприкінці минулого тижня різкій заяві першого командира батальйону «Азов», нині депутата українського парламенту Андрія Білецького.

Де-юре і де-факто

Окрема пісня – вугілля. У листопаді 2016 року Leopolis.news писав, що всі 14 українських теплоелектростанцій можуть використовувати за сировину тільки вугілля певних марок, а сім із них – лише вугілля марки «А» або антрацит. Водночас після початку війни на Сході майже половина ресурсів донбаського вугілля опинилася під контролем сепаратистів.

Офіційно, тобто де-юре, Україна вугілля в сепаратистів не купує. Де-факто виходить інша картина. «Загалом «ДНР» експортує 12 мільйонів тонн вугілля на рік, з них 9 мільйонів – в Україну», – говорить член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Схема доставки проста. Видобуте на окупованому Донбасі паливо перетинає прозору ділянку кордону між сепаратистами та РФ, а потрапляє на українську територію з документами «видобуто в Південно-Африканській республіці» вже через контрольовані українською владою пункти пропуску та порти.

Водночас чи можна вважати це вугілля власне контрабандою? Найбільші видобувні підприємства «ДНР» та «ЛНР» завбачливо перереєструвалися в столиці або підконтрольних Україні містах. Тобто Київ купує вугілля в де-юре українських компаній, чиї потужності де-факто перебувають на непідконтрольній території.

З одного боку, гроші нібито йдуть сепаратистам, з іншого – надворі зима, а без антрациту вітчизняні теплоелектростанції зупиняться. Не варто забувати і про ще один важливий нюанс – вуглевидобувні підприємства на території «ДНР» та «ЛНР» платять податки в український бюджет, оскільки зареєстровані як українські. Ба більше, з шахтарів у самопроголошених республіках щомісяця стягують… військовий збір, який спрямовують на фінансування АТО.

Як бачимо, питання вкрай заплутане й суперечливе. І найцікавіше, що конкретних юридичних коментарів досі не прозвучало ні від кого з політиків та урядовців. Популістських гасел – хоч відбавляй: жодної гривні окупантам, задавимо економічною блокадою тощо. Як приклад: наприкінці грудня 2016-го депутат Верховної Ради і колишній командир добровольчого батальйону «Донбас» Семен Семенченко оголосив… про початок торгової блокади Донбасу ветеранами бойових дій. Тобто всі урядові рішення про обмеження торговельних стосунків із самопроголошеними республіками були фікцією?

Донецьк – Україна – Європа

І нарешті – про реальну контрабанду, яка може завдати найбільшої шкоди державі Україна. Мало не щотижня з пунктів пропуску на кордоні з Польщею, Угорщиною чи Словаччиною надходять повідомлення про затримання чергової партії контрабандних цигарок. Водночас, зауважте, майже ніколи не називають їхніх виробників, прикордонники використовують зазвичай обтічне формулювання «вітчизняного виробництва».

Водночас ще за часів Януковича найбільше в Україні тютюнове виробництво «під Європу» (з обладнанням, що дозволяє пакувати цигарки в європейські упаковки з відповідними акцизними марками) було створено в Донецьку. Утаємничені люди пояснюють, що снаряди у фабрику «Хамадей» чомусь ніколи не влучали, тож виробництво залишилося. І фури з готовими до контрабанди цигарками й далі женуть через лінію розмежування в бік західного кордону України.

Водночас, за оцінками Європейської комісії, країни ЄС щорічно втрачають близько 10 млрд євро податкових надходжень через контрабанду сигарет. Рано чи пізно європейський терпець урветься, і тоді імідж України може піти з димом донецьких цигарок.

Ігор БЕРЧАК, спеціально для Leopolis.news

Також ви можете стежити за головними новинами від Leopolis News на нашому Facebook, Twitter та Telegram-каналі.

Реклама

hvl.jv

Стрічка новин