Топ новини

Невирішені проблеми методології реформування судоустрою України

15:58 27 Квітня 2019

Судову реформу в Україні розпочали 2014 року після позачергових президентський виборів. Мета цього заходу полягала в тому, щоби реформувати й адаптувати українське судочинство до європейських стандартів.

Олексій Філатов, куратор проведення судової реформи в адміністрації Петра Порошенка, задоволений отриманими результатами, а Джанні Букіккіо, голова Венеціанської комісії, навіть порівняв досягнення в переформатуванні судової системи з науковою революцією Миколая Коперника. Однак більшість громадян України (78,5% – Київський міжнародний інститут соціології) не поділяє солідарного оптимізму Олексія Філатова і Джанні Букіккіо.

Петро Порошенко своїм указом №826/2014 від 27 жовтня 2014 року створив Раду з питань судової реформи, яка стала консультативно-дорадчим органом в адміністрації Президента України. Координатором цієї структури призначили Олексія Філатова, заступника голови адміністрації Президента. Впродовж років цей консультативно-дорадчий орган створював враження активної та ефектної роботи з реформування судової системи, малював гарні графіки, які на сьогодні вичерпно не наповнені суттєвим змістом і мають мало спільного із життєвими реаліями.

Рада суддів України ще в лютому 2019 року не погодила проект «Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді», який розробили Вища кваліфікаційна комісія суддів України і Національна школа суддів України. Причиною фактично юридичної дискваліфікації авторів проекту стало те, що у запропонованому тексті виявлено надто багато суперечливих норм, які необхідно усунути. Свої зауваження та рекомендації аж на 22 сторінках Рада суддів України виклала у рішенні №9.

Головні зауваження представників вищого органу суддівського самоврядування до тексту проекту стосувались третього розділу «Оцінювання судді іншими суддями» та п’ятого розділу, в якому прописано «Оцінювання судді громадськими організаціями».

Щодо недолугої пропозиції ВККС, щоб у судах одні судді оцінювали інших, то цілком можна погодитись із висновком Ради суддів, що така практика лише породить конфлікти у суддівському середовищі, перетворить судоустрій України на багаторівневу юрисдикцію пліткарства і наклепництва.

Водночас застереження Ради суддів стосовно оцінювання суддів з боку громадськості є некоректними. Такі перестороги констатують, що навіть у Раді суддів України реформа не прищепила світосприйняття відкритості до суспільства. Схоже, судді й надалі усвідомлюють себе закритим акціонерним товариством.

Хоча ВККС запевняє, що на сайті організації кожен може ознайомитись із проектом «Порядок і методологія оцінювання та самооцінювання судді», який розкритикувала Рада суддів України, однак насправді, якщо громадяни захочуть прочитати розрекламовані напрацювання правників, натиснувши на підкреслене словосполучення «за цим посиланням», то ознайомляться хіба що з такою абракадаброю.

Редакція Leopolis.news приділяла достатньо уваги процедурі реформування судоустрою України. Відрадним є факт, що висновки редакції майже в усьому збігалися з поглядами і узагальненнями більшості громадських організації, які системно займаються дослідженням цього питання. Наприклад, з підсумками у ґрунтовній праці «Кваліфікаційне дослідження суддів, 2019», в якій представники «Центру політико-правових реформ», «Фундації ДЕЮРЕ», «Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан”» систематизували недоліки методології ВККС стосовно оцінювання суддів. У межах публікації подамо тезисно лише найголовніші витяги з напрацювань громадських організацій станом на квітень 2019 року.

Анонімне письмове тестування не виявляє справжнього фахового рівня суддів. Цю процедуру проходять успішно майже всі судді

Рівень знань у сфері права перевіряють за допомогою анонімного письмового тестування та оцінюють у 90 балів. Мінімально допустимий бал – 45 балів (50%).

Із 4158 суддів, які складали анонімне письмове тестування, лише 9 суддів (0,2%) не здобули мінімального балу. Більшість суддів набрала бали близькі до максимального, тобто тестування виявилося занадто спрощеним.

Виставлення результатів виконання практичних завдань є непрозорим

ВККС засекретила практичні завдання, які виконали судді,а також оцінки за кожним критерієм кожного члена Комісії, який перевіряв роботи. Хоча методологія оцінювання містить детальний розподіл балів, які суддя може отримати за кожним із критеріїв та підкритеріїв оцінювання, однак ВККС оприлюднює лише фінальний бал судді. Така методологія створює суттєві перешкоди для зовнішнього контролю за діяльністю Комісії ВККС.

Психологічні портрети суддів не оприлюднено

Усі кандидати, які успішно склали іспит, далі проходять психологічне тестування. Для психологічного тестування осіб застосовують різні методики, а зокрема: «Generalskillstest», «HCS IntegrityCheck», «BFQ-2», «MMPI-2».

Результати психологічного тестування мали б показувати, наскільки суддя відповідає професіограмі – тобто найбільш бажаним вимогам, яким має відповідати суддя.

Комісія оцінює суддів на відповідність психологічного портрету, який утаємничений як від суддів, так і від громадськості. У документах Комісії є лише набір показників, за яким Комісія виставляє оцінку, однак не вказано, який рівень прояву того чи іншого показника вважається оптимальним для судді й чому.

Сертифікацію однієї з методик психологічного тестування здійснювала організація, яка має конфлікт інтересів. Інформації про офіційну сертифікацію немає

Методику «BFQ-2» сертифікувала ГО «Українська психодіагностична асоціація» аж 11 січня 2018 року, тобто під час процесу оцінювання суддів. Така сертифікація не вважається офіційною.

Президентом Української психодіагностичної асоціації є Леонід Бурлачук, а його син Олег Бурлачук є виконавчим секретарем цієї організації. Одночасно Олег Бурлачук є керівником ТОВ «ОС-Україна», яке здійснює тестування суддів, а його батько Леонід Бурлачук – співвласник цього ТОВ. Більше того, Леонід Бурлачук був співавтором української адаптації тесту «BFQ-2».

Отже, особи, залучені до української адаптації тесту «BFQ-2» і застосування цієї методики під час кваліфікаційного оцінювання суддів, одночасно належали і до керівництва організації, яка сертифікувала цю методику.

Інформації про сертифікацію інших методик оцінювання суддів немає.

Окремі критерії психологічного тестування спрямовані на підтримку суддів, лояльних до системи

У громадськості виникло чимало питань щодо застосування методики «HCS IntegrityCheck», яка призначена для потреб HR (залучення людських ресурсів) «в організаціях із вираженою управлінською вертикаллю».

Судді, які проявили себе як «непокірні, свободолюбові або такі, що мають власну думку про суспільні процеси, яких важко заохотити до компромісів» (це, власне, те, що слід було би вимагати від судді), отримали значне пониження у показниках, які визначала Комісія ВККС.

Немає будь-якого зовнішнього контролю за виставленням балів за результатами психологічного тестування

За кожен із критеріїв психологічного тестування («особиста компетентність», «соціальна компетентність», «доброчесність і професійна етика») Комісія ВККС виставляє оцінку від 0 до 100 балів. Отож на 40% від максимально можливої оцінки судді впливають результати психологічного оцінювання.

Бали, які отримує суддя внаслідок психологічного тестування, залежать виключно від розсуду або вподобань членів Комісії ВККС.

Психологи надають Комісії лише дані отриманих показників, визначених за методологією ВККС, однак не мають жодного стосунку до переведення цих показників у бали.

Оцінювання за наслідками психологічного тестування є найбільш непрозорим, а будь-який зовнішній контроль за можливими зловживаннями Комісії під час виставлення оцінки відсутній.

Співбесіди під час кваліфікаційного оцінювання відбуваються у конвеєрному режимі

У середньому під час оцінювання суддів щомісяця відбувалося 320 співбесід. Найбільше співбесід відбулося у квітні та липні 2018 року – понад 500. Апріорі зрозуміло, що з такими темпами кваліфікації суддів, які його складають, оцінювання стосовно більшості з них відбувається поверхово і формально.

Комісія ВККС пояснює поспіх у кваліфікаційному оцінюванні незадоволенням суддів відмінностями в оплаті праці у тих суддів, які склали оцінювання, і суддів, які ще його не пройшли.

Проте рівні умови праці для суддів не професійно забезпечувати методом формального проведення кваліфікаційного оцінювання.

Під час співбесід виникає упередженість членів ВККС до окремих суддів. Також не відбувається ретельної перевірки суддів

Під час співбесід із суддями часто проявлялися разючі відмінності між ставленням Комісії ВККС до суддів, стосовно яких є аналогічні претензії. Виявлено і факти дій Комісії в умовах реального конфлікту інтересів членів ВККС.

Члени Комісії зазвичай не перевіряли відомості, які надавали судді під час співбесід, попри наявність широких повноважень щодо збору та перевірки такої інформації. Аналіз співбесід показує, що суддям достатньо повідомити неправду, щоби «спростувати» інформацію про свою недоброчесну поведінку.

Ті самі факти за однакової методології оцінюють по-різному

Декілька суддів, що отримали «0» за доброчесність під час конкурсів до Верховного Суду чи Вищого антикорупційного суду, успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання у Комісії ВККС. Тобто оцінювання тих самих фактичних обставин за однією і тією ж методологією призвело до разюче різних результатів.

Судді, які не змогли підтвердити законність походження статків, успішно проходять оцінювання

Відповідно до Конституції України порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна є підставою для звільнення судді з посади. ВККС повинна перевірити джерела доходів під час кваліфікаційного оцінювання судді. Проте результати оцінювання свідчать, що ВККС часто не виконує вимоги Конституції щодо перевірки відповідності стилю життя суддів із задекларованими доходами.

ВККС не мотивує свої рішення, лише виставляє бали, походження яких незрозуміле

Згідно із законом, рішення Комісії ВККС повинні бути вмотивовані. Однак на практиці у рішеннях лише вказуються бали, які суддя отримав за критеріями, визначеними законом. Походження понад 80% балів, які отримують судді під час кваліфікаційного оцінювання, неможливо верифікувати. ВККС, як правило, не розкриває змісту інформації стосовно невиконання суддями критеріїв професійної етики і доброчесності, а також не вказує причини їх неврахування.

ВККС створила штучні перешкоди для участі Громадської ради доброчесності в оцінюванні суддів

ВККС і Громадська рада доброчесності (ГРД) не налагодили партнерські стосунки між собою, продемонструвавши світоглядні розбіжності. У 2018 році ГРД вимушено припинила свою участь у процесі кваліфікаційного оцінювання внаслідок:

• встановлення регламентом ВККС нереалістичних вимог для діяльності ГРД;

• можливості проходження оцінювання так званими «суддями Майдану» лише через те, що ВККС вирішила не брати до уваги рішення цих суддів, якщо стосовно них відсутності рішення дисциплінарного органу;

• наявності очевидного конфлікту інтересів у деяких членів ВККС, які самі вчиняли дії, що можуть бути підставою для звільнення з посади;

• непрозорості процедур оцінювання, оскільки невідомо, які бали і за що виставляють суддям члени ВККС.

Припинення участі ГРД у кваліфікації суддів не дало бажаного результату, як це мало би в цивілізованому суспільстві. Адже ВККС не лише не відреагувала на зауваження представників громадськості, а й повідомила, що неучасть ГРД в оцінюванні суддів не перешкоджає його проведенню. Члени ГРД оспорили положення цього регламенту ВККС і виграли позов у першій інстанції, проте Комісія подала апеляцію.

ВККС продовжувала проводити співбесіди навіть у період, коли повноваження членів ГРД закінчились, а новий склад ще не було обрано. Новий склад ГРД, сформований наприкінці 2018 року, повністю підтримав вимоги попереднього складу, а також став надсилати висновки до ВККС стосовно суддів.

Автоматизована система доступу до суддівських досьє не створена всупереч закону. Досьє суддів оприлюднюються в обмеженому і незручному вигляді

Формування і ведення суддівського досьє, відповідно закону, має здійснюватись в автоматизованій системі. Однак досі така система не створена, хоча за законом повинна була запрацювати ще у 2017 році.

Наразі всі досьє публікують із використанням звичайних інструментів Google-диску. Досьє зберігають у форматі PDF, що створює перешкодидля пошуку інформації у тексті файлів, а також значно ускладнює роботу з досьє та пошук як самих досьє, так й інформації у них. Водночас у досьє суддів прихована частина інформації, яка відповідно закону має бути відкритою.

Комісія зазвичай не оновлювала суддівські досьє, але деколи вживала заходів для їх оновлення після отримання запитів про надання публічної інформації. Комісія також відмовлялася надавати ці дані за запитом про надання публічної інформації, мотивуючи відмову тим, що ознайомитись із суддівським досьє можна виключно через автоматизовану систему, хоча така досі не створена.

Громадські організації «Центр політико-правових реформ», «Фундація ДЕЮРЕ», «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”» дійшли висновку, що кваліфікаційне оцінювання суддів за нинішньою методологією ВККС є малоефективним механізмом реформування суддівського корпусу за європейськими критеріями.

Незважаючи на критику, на оприлюднені застереження про недоліки роботи ВККС, Комісія й надалі вперто проводить оцінювання за своєю методологією, зловживаючи своїми надмірними дискреційними повноваженнями, правильність застосування яких неможливо перевірити. ВККС також створює для громадськості формальні перешкоди, позбавляючи активістів можливості брати повноцінну участь у процедурі реформування судоустрою України. Позірно цей процес має ознаки прозорості, його навіть транслюють онлайн, що зумовлює щиру дитячу радість у представників Венеціанської комісії. Проте насправді результати оцінювання окремо взятого судді неможливо верифікувати, тому що рішення Комісії здебільшого не мають належного обґрунтування.

Водночас чималі фінансово затратні процедури оцінювання суддів не дають очікуваного ефекту від реформи. За посередництвом такої псевдореформи лише утверджуються результати домайданних процедур відбору суддів, які були непрозорими і корумпованими.Деформована методологія ВККС нездатна створити умов для якісного оновлення суддівського корпусу.

Громадські активісти напрацювали рекомендації для депутатів Верховної Ради та членів ВККС, в який спосіб виправити невідрадну ситуацію. Для якісного проведення реформи представники ГО радять парламентарям законодавчо передбачити ширше залучення до реформи суддівського корпусу представників громадського сектору, яким довіряє суспільство (правозахисників, журналістів, представників профільних громадських організацій), аніж самих суддів.Участь у таких структурах представників міжнародних організацій лише посилить прозорість і довіру з боку міжнародної спільноти до процесу реформи судоустрою України.

Також парламентарям рекомендують законодавчо передбачити проходження обов’язкового повторного оцінювання суддів, стосовно яких є негативні висновки Громадської ради доброчесності або які пройшли кваліфікаційне оцінювання без її участі.

Водночас, з точки зору автора статті, поради представників «Центру політико-правових реформ», «Фундації ДЕЮРЕ», «Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан”» для членів Комісії ВККС (11 пунктів) недоцільні, тому що ця структура потребує глибокої реформи, а весь склад Комісії необхідно докорінно оновити. Члени цієї Комісії ВККС не впорались із тими завданнями і сподіваннями, які на них покладало суспільство.