Про небезпеки спокус у боротьбі за владу | Блог Святослава Яворівського

Вже ніхто не сумнівається, що на виборах будуть масові фальсифікації з адмінресурсом на користь Порошенка. Підготовка йде повним ходом. Ручна ЦВК, роздача «одноразових матеріальних допомог» з бюджету, штаби в ОДА, збір персональних даних, формування «пірамід» по методі Черновецького…

Петро Порошенко має репутацію не лише магната-інтригана з претензією на корону головного олігарха країни, але він ще й шахіст-багатоходовик. Тому завжди, ще з 2000-них, дуже хотів переграти ЮВТ. Але раніше там, де в Порошенка був хід конем, в Тимошенко — бейсбол з буковою битою. Серія поразок Порошенка від Тимошенко з різними ситуативними союзниками (не став прем’єром, не став спікером ВР, не зміг серйозно розбагатіти в статусі любого друга Ющенка) навчила Порошенка завжди і у всьому домагатися серйозних гарантій. Що в поєдинках з непрогнозованою Тимошенко практично неможливо.

Тому адмінмашина запрацює наповну, до самого дна, вже в першому турі. Щоб гарантувати Порошенкові вихід у другий тур з помітним відривом. Реальне волевиявлення громадян тут вже вторинне.

Ідеально і комфортно для чинного президента було б вийти в другий тур з «опозиційним» Бойком. Після ура-патріотичної рекламної кампанії (вважають, що за державний кошт, як соціальна реклама. Можливо, хтось-колись це розкопає) на тлі Бойка Порошенко буде виглядати мало не бандерівцем-путіноборцем. Тому й не виключено, що в першому турі підкинуть «мертвих душ» не лише Порошенкові, але й поділяться трохи з Бойком.

Якщо ця комбінація з якихось причин не спрацює, то в другий тур можуть, на мої аналізи, прорватися або танково-бульдозерна Тимошенко, або екзальтований Зе.

Обидві ці персони завдадуть Порошенкові головного болю і подарують безсонні ночі.

Тому в такому другому турі адмінмашина копне глибше дна, на форсажі. Це буде видно неозброєним оком українським посполитим і панству з Європи й Америки.

Якщо скандал з адмінресурсом вибухне передчасно і зашкалить – у Банкової є безпрограшний краплений козир у рукаві: локальний конфлікт з донбаськими сепаратистами або напряму з Росією. Не дуже, а так локальненько: більше стрілянини, більше руху танкових колон, спроба невдалого місцевого наступу бойовиків. Тоді знову воєнний стан (репетиція була) і ніяких виборів. Тимошенко поскандалить, Зе-Коломойський втруться, ВР побурчить, та й по всьому.

Якщо ж ґвалт з адмінресурсом потрафиться спустити на гальмах і потрібний результат буде гарантовано, то у військовому загостренні потреби й не буде.

Коли оголосять фальшовані результати – можливий вибух.

Протести спробує очолити ЮВТ, але люди підуть не за неї, а за потоптану власну громадянську гідність. Це вже інша країна та інший народ, ніж в 2013-2014…

Найбільшою і катастрофічною помилкою Порошенка може стати гайково-силовий спосіб гасіння протестів, до чого його буде штовхати Аваков. На ці граблі вже був з тріском наступив Янукович. Неприязнь народу і війська до «реформованої» поліції, а надто «орлів Авакова» така, що вистачить іскри.

В чому класичні передумови можливої соціально-політичної турбулентності? Невдоволення. Жодна з принципових вимог Революції Гідності не була по суті виконана, жодний з соціально-світоглядних конфліктів не розв’язаний. Олігархи не усунуті від влади, суди і вся правоохоронна система не перезавантажені, корупція і кумівство далі панують, некомпетентний генералітет далі недоторканий, чиновництво далі керує, а не служить, вбивці Небесної сотні не виявлені і не покарані.

Вже після Майдану додалися анексія Криму і донбаський конфлікт, переведений у стан законсервованої окопної війни на виснаження. Добровольці і волонтери витісняються з території будь-якого громадського впливу. Найвагоміші здобутки п’ятирічки Порошенка – безвіз, Томос і затяжна децентралізація. На тлі очікувань від 2014-го цього катастрофічно замало.

З цього (можливого заворушення довкола Банкової і ЦВК) спробує скористати Путлєр, але нічого в нього не вийде. На пряме втручання він не наважиться, бо будуть колосальні втрати, знову на фронт кинуться добровольці, почнеться партизанський рух, народ знову підніметься. Цього однаково бояться (ніби парадокс?) і Путлєр, і Порошенко.

Тому не треба українців лякати, нехай бояться ті, хто встиг так нагидити цьому терплячому (завжди до часу) і багатостраждальному народові.

Leopolis.news