Що робити з твердими побутовими відходами – системний підхід

16:36 24 Січня 2017

Що робити з твердими побутовими відходами – системний підхід

Фото: dostup.pravda.com.ua

Однією з найважливіших та найнагальніших проблем у Львівській області є продукування та накопичення відходів, обсяги яких зростають стрімкими темпами і вже значно перевищують можливості безпечної переробки, знешкодження та утилізації.

Щорічно на Львівщині утворюється понад 650 тис. тонн твердих побутових відходів. Накопичення такої кількості залишків діяльності людини негативно впливає на стан навколишнього природного середовища. Проблеми, що їх спричиняють побутові відходи, проявляються також у зниженні якості життя наших громадян, підвищенні захворюваності дорослих і дітей, погіршенні їхніх життєвих умов, зниженні продуктивності праці та погіршенні здоров’я загалом.

Критичним є те, що на сьогодні немає офіційної, затвердженої обласною радою програми поводження з ТПВ, адже Програма поводження з твердими побутовими відходами на період 2007-2015 років, затверджена рішенням Львівської обласної ради №310 від 12.06.2007 р., по-перше, вже давно морально застаріла, а по-друге, не є актуальною внаслідок завершення терміну.

Роботу над пропонованою концепцією було розпочато ще навесні 2012 року з розумінням, що спливають терміни Програми поводження з ТПВ на період 2007-2015 років. Ба більше, з’явився проект змін до Закону України «Про відходи», в якому було передбачено заборону захоронювати необроблені відходи, починаючи з 1 січня 2016 року. Нині цю норму відтерміновано до 1 січня 2018-го. Отже, було розроблено цілісну обласну програму поводження з ТПВ на період 2013-2020 років, яка передбачала, зокрема, закриття та рекультивацію Грибовицького полігону, починаючи з 1 січня 2016 року.

В основу нової програми закладено філософію «Нуль відходів». Звичайно, перехід до такого філософського концепту має бути поступовим, бо є надзвичайно вартісним. Економічними передумовами була орієнтація на соціально справедливий тариф на всій території області. Це також є одним з факторів доцільності розробки комплексної програми, а не для окремого населеного пункту, яким є, наприклад, місто Львів.

Базові принципи:

  • Кластерний підхід.
  • Роздільний збір.
  • Двоетапне перевезення.
  • Переробка відходів.
  • Безпечне депонування відходів.
  • Єдина тарифна політика.

В основу нової програми покладено економічну модель розбиття на кластери, в яких основною одиницею є сміттєперевантажувальна станція, що є індустріальним парком. На такій станції відбувається збір, первинна обробка не лише ТПВ, а й будівельних відходів, депонують старі автомобілі, акумулятори тощо.

Варто зазначити, що такий підхід дає змогу вирішити питання твердих побутових відходів не лише для Львівщини, а й для всієї України, особливо в контексті процесів децентралізації та Закону України «Про співробітництво територіальних громад».

Мета програми

Програму зорієнтовано на досягнення двох глобальних цілей:

  • створення умов для переходу від захоронення на полігонах ТПВ до системно-промислового обробітку таких відходів з виділенням з їхнього складу значної кількості вторинної сировини задля подальшого використання та залучення до кругообігу у виробничих та технологічних процесах;
  • формування культури поводження з ТПВ, зменшення негативних впливів на біогеоценози Львівщини та прилеглих територій, створення безпечних умов для проживання та життєдіяльності населення.

Для реалізації єдиної тарифної політики та мінімізації негативних впливів на навколишнє природне середовище пропонують кластерний підхід

Завдання програми*

Програма передбачає реалізацію таких заходів:

  • створення в межах Львівської області чотирьох кластерів, запровадження роздільного збору, двоетапного вивезення ТПВ, будівництво сміттєпереробних заводів та полігонів ТПВ у кожному з кластерів;
  • припинення операційної експлуатації полігону ТПВ «Збиранка», утилізацію несанкціонованих звалищ ТПВ;
  • створення оптимальної господарської економічно-правової моделі щодо поводження з ТПВ;
  • створення економічних умов залучення приватних інвестицій, формування досконалої моделі публічно-приватного партнерства;
  • запровадження доступу громадськості до інформації та об`єктів, пов’язаних з поводженням з ТВП.

* Кінцеві рішення ухвалюють після широкого обговорення з громадськістю та з органами місцевого самоврядування.

Очікувані результати

Очікуванні результати від реалізації програми:

  • Перехід на повну переробку ТПВ.
  • Зменшення не менш ніж на 50% маси і не менш як на 70% об’єму ТПВ, що підлягають захороненню.
  • Залучення не менш як 50% ТПВ у повторний господарський обіг.
  • Ліквідація всіх несанкціонованих звалищ ТВП до 2025 року.
  • Створення умов для унеможливлення виникнення нових несанкціонованих звалищ ТПВ.
  • Поліпшення санітарно-гігієнічної ситуації у Львівській області.
  • Усунення причин, що спонукають до соціальної нестабільності щодо об’єктів поводження з ТВП.

Підсумок

  • Потрібно створити відкриту громадську робочу групу, бо представники, наділені владними повноваженнями, як на рівні міста Львова, так і на обласному, не лише показали тотальну неспроможність вирішувати питання соціально-екологічного характеру, а й навіть не можуть створити дієвий робочий орган. Тому організаторами такого колективного органу мають бути саме громадські об’єднання. Присутності політичних акторів треба уникнути. Роль громадської робочої групи – виступити модератором процесу від формування концепції, залучення інвестицій до початку повноцінної роботи всієї системи. Час формування групи – 1-1,5 місяця.
  • Паралельно формують фахову експертну групу з оцінки альтернативних проектів (концепцій).
  • Оголосити конкурс на концепцію поводження з ТПВ. Ціль – сформувати три-чотири фахові середовища, спроможні згенерувати цілісну концепцію з відповідними фінансово-економічними обґрунтуваннями. Потрібно створити умови для публічного представлення запропонованих альтернатив. Час на розробку та представлення – 1-1,5 місяця.
  • Публічне обговорення та визначення експертною групою конкретної альтернативи для впровадження. Час на розробку та представлення – 1-1,5 місяця.

Отже, для отримання конкретного результату чи проекту для реалізації, якщо, звичайно, діяти відповідно до законодавства та враховувати потреби насамперед мешканців, а не хабарницькі апетити чиновників, треба приблизно 4-5 місяців. Загалом, як показують розрахунки, для того, щоб перестати або несанкціоновано скидати сміття по полях та лісах, або на сміттєзвалищах (що з погляду екології та законодавства проблему не вирішує), потрібно щонайменше два роки. Але чи мають стільки часу «наші» представники владних повноважень?

Андріян ФІТЬО, економічний аналітик, керівник ГО «Український центр стратегій та розвитку», для Leopolis.news

Також ви можете стежити за головними новинами від Leopolis News на нашому Facebook, Twitter та Telegram-каналі.

Реклама

hvl.jv

Стрічка новин