Соціально-світоглядна трансформація Срібної землі

Закарпаття віддавна було і досі є доволі складним регіоном України з огляду на ментальність мешканців, яка склалась історично, та її похідні – політичну й соціально-культурну ідентичності області.

2018 року учасники наукового круглого столу, що відбувся в Ужгородському національному університеті, визначили низку суспільно-національних загроз для області, які провокують західні сусіди України, зокрема нав’язування українцям подвійного громадянства та нівелювання української ідентичності. Відповідно, на Закарпатті пульсують сепаратистські настрої, СБУ проводить антитерористичні навчання, а командування ЗСУ розмістило в Мукачеві штаб 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

Напередодні президентських, а згодом і парламентських виборів соціально-політична ситуація на Закарпатті має особливо важливе значення. Недружні до України зовнішні сили використовуватимуть цей регіон для голосування задля приходу до української влади тих політичних сил, які декларують угодовство з політикою зовнішньої недружності до України.

Наприкінці 2018 року за посередництва Посольства Великої Британії в Україні соціологи Фонду «Демократичні ініціативи» і фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс» провели опитування в Закарпатській області, під час якого поспілкувалися з 500 респондентами в 6 містах та 15 селах за вибіркою, яка репрезентує населення області за такими показниками: вік, стать, тип поселення і національна визначеність.

В уявленнях про статус Закарпаття його мешканці надають перевагу функціонуванню області в рамках унітарної України, або зі збереженням наявних повноважень (64%), або з розширеними повноваженнями (17%). Існування в умовах федеративної країни або вихід зі складу України підтримує незначна частка опитаних (4%).

Водночас однозначну перевагу серед закарпатців має загальнонаціональна ідентифікація (60% опитаних ідентифікують себе громадянами України), тоді як локальну, регіональну чи національну ідентичність обрало 31% респондентів.

Більшість закарпатців (82%) підтримує рух України до ЄС, приєднання до Митного союзу підтримують лише 0,4% і менше ніж 4% – неприєднання до жодного союзу. Вступ України до НАТО схвалюють 56%, позаблоковий статус – 14%, військовий союз із РФ та країнами СНД – лише 0,2%. Щоправда, 30% не мають усталеної думки щодо членства України в НАТО.

У президентських виборах мають намір узяти участь 76% закарпатців. Найбільший відсоток прихильників під час проведення опитування набрали Юлія Тимошенко (10,2%), Петро Порошенко (6,2%), Анатолій Гриценко (6,0%), Юрій Бойко (5,4%), Святослав Вакарчук (5%). Водночас 32% ще не визначилися зі своїм кандидатом, а серед тих, хто визначився, лише 27% вважають свій вибір остаточним.

У парламентських виборах мають намір узяти участь 73% мешканців Закарпаття. Серед лідерів виборчої підтримки: «Батьківщина» (8,2%), «Громадянська позиція» (6%), Радикальна партія Олега Ляшка (6%), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (5,8%), «Опозиційна платформа «За життя» (5,8%). Водночас 39% ще не визначилися з вибором партії і лише для 25% респондентів цей вибір є остаточним.

Мешканці Закарпаття вважають політичну ситуацію у своєму регіоні значно кращою, ніж в Україні загалом: 53% закарпатців називають її спокійною, а 1% – благополучною; напруженою або критичною цю ситуацію вважають орієнтовно 29% респондентів. Зазначені політичні сприйняття кардинально відрізняються від оцінки політичної ситуації в Україні загалом, яку 64% опитаних вважають напруженою або вибухонебезпечною. Серед мешканців Закарпаття переважають песимістичні погляди на динаміку соціально-економічної ситуації: 70% вважають, що за останні 5 років вона змінилася або суттєво на гірше (25%) або дещо на гірше (45%).

В області домінує позитивне ставлення до розширення повноважень місцевого самоврядування (53%), проте доволі значна частка респондентів (29%) не сформувала чіткої думки, а 19% більшою чи меншою мірою висловлюються проти. Водночас упевненість у здатності місцевої влади належно застосовувати нові повноваження поширена помітно менше: 41% респондентів переконані в такій здатності самоврядування, тоді як 32% не бачать цієї здатності, а 27% не визначились у цьому питанні.

Орієнтовно половина опитаних погоджується, що реформа децентралізації дасть національним спільнотам області більше можливостей для розвитку, тоді як не вірять у таку перспективу 22%. Найбільша частина мешканців Закарпаття (43%) не відчула якихось змін від збільшення доходів міських бюджетів унаслідок процесів децентралізації. Наявність позитивних змін від цього процесу відзначили 20%, а 14% вважають, що ситуація стала навіть гіршою. Більшість опитаних (71%) бачить основну опору саме в місцевій владі, яка контролює ситуацію на Закарпатті. Натомість центральну владу такою силою вважають лише 31% респондентів, а 34% опитаних до найвпливовіших сил зарахували окремих політиків і бізнесменів. 84% респондентів не бачать можливостей для впливу на рішення місцевої влади з боку простих громадян, а про можливість впливу заявили всього 3% опитаних.

Серед закарпатців переважає поблажливе ставлення до протизаконних дій, пов’язаних із контрабандою. Зокрема, такі дії засуджують лише 39% респондентів, 20% – радше виправдовують, 23% – ставляться до цього байдуже, а 18% – не висловили чіткої думки.

У закарпатців доволі неоднозначні погляди щодо процесів українізації на Закарпатті: лише 20% вважають, що це сприятиме об’єднанню мешканців Закарпаття різних національностей, на думку 31%, це може спричинити гострий міжетнічний конфлікт, а майже половина опитаних (48%) не має певної думки щодо зазначеного питання.

Водночас серед закарпатців переважає орієнтація на навчання дітей тільки або здебільшого українською мовою. Зокрема, за перший варіант висловилися 27% опитаних, за другий (тобто використання української мови під час навчання у старших класах та ВНЗ, з можливістю навчання національними мовами в початковій школі) – 31%. Варіанти з переважним навчанням національними мовами підтримали лише 12% опитаних.

Щодо питання відновлення єдиної Автокефальної православної церкви України 47% респондентів не змогли оцінити наслідків цього факту, тоді як 36% очікують від цієї події національного єднання, а 17% вбачають підставу для виникнення конфесійних конфліктів.

Закарпатці здебільшого не бачать загрози в різних національних рухах: так, 51% опитаних оцінюють нинішню політику Угорщини на Закарпатті дружньою допомогою угорській меншині й лише 14% вбачають у цьому підготовку до можливого приєднання цих територій до Угорщини. Загрозу в русі русинів вбачають 7% закарпатців («Москва використовує цей рух для підбурювання міжнаціональної ворожнечі та сепаратизму»), натомість 21% опитаних вважають, що цей рух спрямований на захист самобутності русинів і не становить загрози. Проте більшість закарпатців або нічого це не знає про цю етнічну тенденцію (33%), або не має певної думки про неї (38%).

Опитування соціологів Фонду «Демократичні ініціативи» і фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс» засвідчило високий рівень міграції серед населення Закарпаття:

• ▪ 23% респондентів відповіли, що їхні рідні, близькі та друзі виїхали на постійне проживання за кордон;
• 25% респондентів повідомили, що ніхто з їхніх близьких не виїхав за кордон на проживання і не працює за кордоном;
• 54% мешканців Закарпаття виїжджають з області на роботу на нетривалий час;
• 44% мешканців Закарпаття виїжджають на роботу на тривалий час.

Не мають закордонного паспорта 57% жителів Закарпаття, стільки ж ніколи не були за кордоном. Думають про те, щоби виїхати з України 28% закарпатців, проте лише 4% роблять для виїзду певні практичні заходи.

Ярослав ЛЕВКІВ,

приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news