Наприклад, громадянин Сміт міг в’їхати в Україну за рік 5 разів і його порахують як 5 «туристів». Крім того, не всі, що в’їжджають – туристи. Багато в’їздів – з метою транзиту. Те ж саме і з виїздами українців.
Але якщо використати дані мобільних операторів, готельєрів і прикордонників, можна відстежити загальну тенденцію.
Так от, ТОП–3 громадян країн, хто до нас прибуває – це молдавани, білоруси і росіяни. Це підтверджують дані мобільних операторів за персоніфікацією осіб, які входять в роумінг на території України. Вже потім йдуть поляки, угорці, румуни, словаки, турки, ізраїльтяни, німці, американці, азербайджанці.
Кількість в’їздів ледь перевищує 14 млн (у 2012 році було 25 млн), а ось виїздів українців – близько 27 млн, що вдвічі перевищує в’їзди. Тобто замість того, щоб розвивати вітчизняну туристичну індустрію, чиновники створюють сприятливі умови для відпочинку українців закордоном.
Я пропоную почати зі статистики. Порахувати справжніх туристів. Запровадити репрезентативну статистику туристичної активності (через сателітні рахунки, персоніфікація даних).
До речі, у 2017 з державного бюджету витратили кількасот тисяч гривень на запровадження сателітних рахунків у туризмі. Привезли представника Всесвітньої туристичної організації, він прочитав серію семінарів для Департаменту туризму та статистів. Але віз і нині там. За два роки ніхто з чиновників не намагався щось запровадити на практиці.