«Золоте» сміття чиновників: ціну вивезення відходів завищено втричі?!

14:00 18 Січня 2017

«Золоте» сміття чиновників: ціну вивезення відходів завищено втричі?!

Прес-служба Львівської міської ради повідомила, що Львів долучиться до європейських міст, які задекларували суспільний рух у напрямі «Zero Waste» («Нуль відходів»). Ця концепція буде основою «Стратегії поводження з відходами на 2017-2022 роки». Львів стане першим населеним пунктом в Україні, який приєднається до спільноти незасмічених міст світу. Теоретично до зазначеного концепту з недолугою назвою «Нуль відходів» людина частково здатна долучитися хіба що в концентраційному таборі, а фактично – у сирій могилі. Львівські посадовці знайшли собі забавку кумедну, непридатну для практичного застосування. Для міста потрібна інша концепція – «Прибуток із відходів».

У той час, коли мер Львова комфортно відпочивав із родиною на італійських курортах, гурт міськвиконкомівських візіонерів узявся з наснагою розповідати, як саме німці та поляки будуть вчити львів’ян виносити з хати сміття. Характерно, що оплачувані з бюджету спеціалісти з питань життєдіяльності й просторового розвитку міста, зокрема і сталого, власного напрацьованого бачення поводження із ТПВ львів’янам не запропонували, вирішили шукати підказок за кордоном.

Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку, повідомив: «Ми звернулися до наших міст-партнерів у Польщі, до «Зеленої столиці» Любляни, до одного з найзеленіших міст Європи – міста Фрайбурга, які допомагатимуть нам у роботі над нашою візією. Окрім того, ми сьогодні також звернулися до німецьких колег, які працюють над національною стратегією поводження з ТПВ. Загалом, ми б хотіли, щоб через 5 років хоча б 30% відходів не йшли на захоронення, а перероблялися, сортувалися тощо».

У повідомленні немає уточнення, над якою національною стратегією поводження з ТПВ працюють німці – власною чи українською? Бо німецьке і львівміськвиконкомівське ставлення до утилізації наслідків життєдіяльності – це кардинально протилежні соціальні стилі. І друге – хто заважає взяти мішки в руки і йти сортувати 40 гектарів хаотично нагромаджених відходів у Грибовичах? Невже для цього потрібний концептуальний німецький поліцай із нагайкою?

Вирішувати питання ТПВ у Львові потрібно не шляхом зазирання за сусідські паркани, а із застосуванням двох перевірених соціалістичних принципів – чіткого обліку й суворого контролю. А ще треба мати і трішки спеціалізованої фаховості.

Наприклад, новий директор департаменту ЖКГ Сергій Бабак повідомив, що в місті щорічно продукують приблизно 240 тисяч тонн сміття, тобто на кожного мешканця в середньому припадає орієнтовно 280 кг ТПВ у рік. Чиновнику варто знати: для того, щоб у місті продукували зазначені 280 кг, щорічні доходи львів’ян повинні бути вищими, ніж у варшав’ян. Є спеціальні європейські розрахункові таблиці, в яких у цифрах показано, що коефіцієнт кількості утворення відходів життєдіяльності людини прямо пропорційний вазі спожитого харчування, напоїв і придбаних побутових товарів. А кількість придбаного і спожитого прямо пропорційна вмістові індивідуального гаманця.

За даними ЄС 2014 року (наступні будуть за 2016-й), середньостатично один європеєць продукував у рік 259 кг ТПВ. Того ж року на Європейському континенті найнижча зарплата за місяць праці була в Україні – 178 євро, а найвища в територіальному мікроутворенні з назвою Ліхтенштейн – 4896 євро.

Облік

У Львові нуртує інформація, що місто кожного дня продукує орієнтовно 600 тонн ТПВ. У такій статистиці переконаний Сергій Бабак. Проте він не уточнив, як саме щоденно зважує відходи без ваги, яка залишилася на закритому звалищі у Грибовичах. Інформація від Сергія Бабака – некомпетентне припущення, адже без зважування ТПВ і контролю з боку громадськості перевізники дивляться хто в небо, хто в стелю, хто на стіну, а далі пишуть у звітах виконаних робіт ті цифри, які найбільше подобаються. На підставі свого припущення чиновник пропонує  щомісячно платити 12 млн грн із міського бюджету громаді, яка дасть дозвіл розмістити на своїй території нове звалище сміття.

Оскільки арифметична задача – дізнатися щоденний тоннаж львівського ТПВ, не зважуючи його, – чіткого математичного розв’язання не має, зробимо орієнтовні розрахунки, полічивши спершу контейнери для складування відходів. У телефонному режимі працівники районних адміністрацій повідомили, що на своїй території мають таку кількість контейнерів:

  • Галицька райадміністрація – 144;
  • Залізнична райадміністрація – 751;
  • Личаківська райадміністрація – 481;
  • Сихівська райадміністрація – 722;
  • Франківська райадміністрація – 786;
  • Шевченківська райадміністрація – 750;
  • Разом – 3634.

Цю суму доповнимо ще додатковими 366 контейнерами, які стоять на прибудинкових територіях ОСББ, і в підсумку отримаємо 4000 контейнерів. Це – орієнтовне число контейнерів для ТПВ у місті.

Один із київських виробників контейнерів для збору сміття розповів, що максимальна вага вмісту контейнера може становити приблизно 500 кг, якщо його заповнити коксом, а якщо картонними коробками для взуття чи тортів, тоді 10-15 кілограмів, залежно від коефіцієнта спресованості картону.

Згідно з рішенням №533 Львівської міськради від 21.03 2013 року, заповнений контейнер ТПВ у Львові важить 165 кілограмів. Цю величину для вимірювання ще названо щільністю кг/куб. метр.

В який спосіб Львівський міськвиконком встановив територіальну щільність ТПВ – загадка, бо ні лабораторія Львівського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації, ні Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України такої технічної можливості не мають. Принагідно зазначимо, що, за рішенням №362 від 26 березня 2010 року, щільність ТПВ у Львові становила 125 кг/куб. метр. Обидва рішення підписав не міський голова Андрій Садовий, а його тогочасний перший заступник.

Не тільки у Львові, а й в Україні загалом теж невідома структура, яка має засоби для заміру так званої щільності сміття. Це визначення вигадали ділки сміттєвих справ, щоб, маніпулюючи різними коефіцієнтами утворення ТПВ, наживатися на незаконних оборудках. Наприклад, у Рівному один куб сміття важить менше, ніж львівський: із 2014 року він становить 140 кілограмів. Так вирішив рівненський місьвиконком. А в Чернігові куб сміття тягне на 210 кілограмів. Тобто чиновники в кожній області встановлюють власну територіальну вагу куба.

!Foto-01 Таблиця Чернігів

Отже, у львівському міськвиконкомі хтозна-звідки взятих 165 кг множать на орієнтовні 4000 смітників й отримують щоденну норму – приблизно 600 тонн побутових відходів, про які говорить посадовець Сергій Бабак.

Переформатуємо умови арифметичної задачі й довільно взяту локально-розрахункову величину кг/кубічний метр замінимо на меншу, а тому й точнішу – на кг/літр, оскільки львів’яни щоденно здебільшого користуються двома видами пакетів для сміття об’ємом 35 і 60 літрів.

Улітку 2016 року в присутності депутата Олега Сорочкіна відбулося зважування 60-літрового пакета для ТПВ, доверху наповненого домашніми побутовими відходами – пластиковими пляшками для води, для пива, тетрапаками для молока, сметани, коробкою для тортів, упакуванням для йогуртів, лушпинням картоплі, буряків, яєчною шкарлупою тощо. Такий наповнений 60-літровий пакет для ТПВ, розміром 53х58 см, заважив 1890 грамів, майже 2 кілограма. Для довідки: один літровий тетрапак для молока важить 35 грамів, а півторалітрова пластикова пляшка – 45 г.

Звісно, якщо хтось полюбляє пиво у скляних пляшках, тоді вага пакета може зрости і до 2,2-2,3 кілограма. А якщо взяти міськвиконкоміські розрахунки, де 1 літр ТПВ важить 165 грамів, тоді заповнений 60-літровий пакет теоретично матиме вагу 9 кілограмів і 900 грам. Аби насправді отримати таку вагу, 60-літровий пакет для сміття треба заповнити керамзитом.

Отже, далі задачу визначення ваги в контейнері ТПВ вирішуємо у дві арифметичні дії: 1100 літрів (обсяг контейнера) ділимо на 60 літрів (обсяг пакета для сміття) й отримаємо частку 18,3 літра. Тоді 2 кг орієнтовної ваги пакета для сміття множимо на частку 18,3 й отримаємо добуток – 36,6 кілограма. Додамо ще кілограм із 10 не індивідуально-побутових відходів (листя, уламки гілок тощо) і матимемо приблизну вагу наповнених контейнерів – 46-50 кілограмів. Й остання арифметична дія: 50 кг х 4000 смітників = 200 орієнтовних тонн щоденних львівських відходів, що є втричі меншим обсягом, аніж офіційно заявлено. А це означає, що на вивезення ТПВ із території Львова потрібно втричі менше мільйонів гривень із міського бюджету, ніж львівські депутати безпідставно затвердили і скерували для оплати необґрунтованої вимоги львівської виконавчої влади.

Іще один аспект: у смітниковій науці для дослідження системних тенденцій визначення ваги контейнерів із ТПВ застосовують такі розрахункові коефіцієнти: природна щільність твердих матеріалів, насипна щільність, наповнюваність, спресованість, злежаність і сезонність. Якщо ними вміло, а головне солідарно (перевізник, адміністрація, ЛКП) маніпулювати (представники деяких ГО таке припущення висловлюють), тоді можна збити чималу копійчину.

Свого часу, як уже було сказано, ми з депутатом Олегом Сорочкіним вирішили заглибитись у процес утворення ТПВ, підійти до його вивчення науково. Олега Вікторовича рекомендував сам Анатолій Забарило, чільний депутат Львова, даючи йому найкращі характеристики, які тільки можуть бути притаманні народному обранцеві: молодість, ініціативність, досвідченість, креативність, фаховість й академічність. Ще й спеціаліст з юридичних наук в авторитетному закладі НУ «Львівська політехніка».

Із незрозумілих причин на одному з експериментальних майданчиків для збирання відходів (це був літній період 2016 року, коли більшість городян перебувала за межами міста), із п’яти контейнерів лише два щоденно наповнювалися, проте рахунки від перевізника надходили такі, наче всі п’ять контейнерів були наповнені дощенту, а навіть із добрим чубком.

!Foto-02 Смітники

Для чистоти наукового експерименту дві зазначені одиниці суміжного виміру відходів (кг/куб. метр і кг/літр) не надаються, потрібний моноеталон – кілограми. Тому Олег Сорочкін звернувся в Галицьку адміністрацію з депутатським клопотанням створити комісію, переважити сміття і порівняти отриманий результат з актами виконаних робіт перевізника. Застосовуючи, звісно, науково обґрунтований і затверджений в уряді України коефіцієнт сезонного утворення ТПВ.

У Галицькій адміністрації відповіли, що вони самі й без усіляких там вигадок – ініціативних наукових підходів – щомісячно контролюють розрахункові величини утворення відходів, а тому немає потреби у створенні комісії й переважуванні обсягів ТПВ, аналітично визначених «на око».

!Foto-03 Адміністрація району

Після такої холодно-номенклатурної відповіді дослідницький ентузіазм Олега Сорочкіна згас, він не наполягав на своєму природному депутатському праві пізнати істину, тож перспективний академічний експеримент зазнав фатальної невдачі. А далі народний обранець відсторонився від суспільної проблеми, навіть перестав відповідати на телефонні заохочення до продовження вивчення ТПВ аномалії.

Контроль

Візіонери сміттєвого розвитку Львова найперше повинні не складати нині далекосяжні прожекти, а ще вчора були зобов’язані:

  • встановити в місті автомобільну вагу для чіткого обліку ТПВ;
  • обладнати сміттєвози системою GPS;
  • укласти прозорі договори з місцями складування львівських відходів;
  • створити систему ретельного контролю за фаховою добропорядністю перевізників ТПВ.

Саме такі дії львів’яни хочуть бачити від міських чиновників, життєдіяльність яких забезпечують своїми податками, а не дивитись із подивом, як у міськвиконкомі ставлять віз поперед коня. Тоді й Україною не буде ширитися недобра слава про Львів, а городяни, приїжджаючи в інші міста у справах, не позичатимуть очі в Сірка.

Ще одне важливе питання полягає в тому, як контролювати перевізників, точніше їхні звіти про кількість вивезених відходів. Раніше редакція вже писала, що у Львові запроваджено нелогічну систему нарахування коштів за вивезені відходи з квадратного метра житлової площі. Однак кожен львів’янин може впродовж місяця зважувати сміття, а потім порівняти отримані результати з рахунками, які надсилають ЛКП у квитанціях за комунальні послуги. Хто ваги не має, може записувати кількість винесених середньостатистичних відер, помноживши отримане число на один кілограм. Тобто, якщо за тиждень з квартири винесли три відра – це буде приблизно три кілограми, за місяць – 12 кг. При цьому з тарифу перевізників треба відрахувати суму за так зване захоронення ТПВ, якого насправді не існувало й досі немає. Якщо провести всі зазначені арифметичні дії, то сума оплати за вивіз ТПВ гарантовано зменшиться у 2-2,5 рази. Якщо не у три.

!Foto-04 1-3 Ведро

Також бажано, щоб інженерна комісія міськради врешті пояснила своїм виборцям, на підставі яких розрахунків у тариф вивезення ТПВ на 2015 – 2016 роки було закладено суму так званої утилізації – 74 гривні. Тепер, як повідомив Сергій Бабак, вона вже становить 50 гривень, а в Києві за тонну утилізації ТПВ торік платили 25 гривень, про що розповів міністр Остап Семерак. Невже вартість підняття кузова сміттєвоза на Грибовицькому звалищі, а нині в лісопосадках при дорозі, економічно дорожча, ніж київські витрати на спалювання тонни сміття, беручи до уваги вартість газу, освітлення території, водопостачання заводу тощо? Львів’яни хотіли б не лише справедливих обурень депутатів щодо саботажу транспортних перевезень (Остап Доскіч: «Недбале відношення до роботи має бути покаране»), але щоб і хтось практично подбав про повернення в кишені городян неправомірно нарахованих коштів за фактично не надану послугу.

!Foto-05 Тариф перевізника АВЕ

Було б і дуже шляхетно, щоби хтось пояснив причини різкого дорожчання вартості вивезення ТПВ у Галицькому районі. Якщо ТзОВ «AVE» виставляло найвищу у Львові ціну за вивезення тонни ТПВ – 394,59 грн, то нинішній перевізник ТзОВ «Грінера-Україна», власником якого є Богдан Михалусь, мешканець Альфаретти (США, Джорджія), почав правити 491,29 грн. Проте Сергій Сало, виконувач обов’язків начальника управління ЖКГ Львівської міськради, не здивовано, буденно повідомив: «Перевізник (ТзОВ «Грінера Україна») перевантажує ТПВ на станції перевантаження на вулиці Городоцькій і, наскільки мені відомо, вони мають усі відповідні документи та договори з полігонами на захоронення ТПВ». Схоже, проамериканська ТзОВ «Грінера-Україна» уклала договір із полігоном у Гонолулу. Фірма цікава, вона заслуговує окремої уваги, абстрагованої від сміттєвої суєти.

А якщо хтось із львівського депутатського корпусу ще й пояснить, чому тільки на початкові роботи (sic!) з облаштування нового львівського сміттєзвалища витратять 10 млн грн, а на виготовлення його проекту – аж 5 млн грн, тоді як у Пирятині, Полтавська область, проект і все будівництво нового полігону ТПВ 2017 року коштує 4,5 мільйона, а Петро Порошенко, Володимир Гройсман, Андрій Парубій, Ірина Герашенко й Оксана Сироїд цьогоріч солідарно доробляться тільки до 2 072 400 грн, такому народному обранцеві ціни не буде в базарний день.

Жити з доходів реалізації сміття

Прилаштувавши популістську фантазію «Zero Waste» у притаманне для неї місце – Грибовицьке звалище, треба взяти за основу іншу світоглядно-цивілізовану концепцію – «Прибуток із відходів», тому що сміття – це товар. Причому прибуток не для ЛКП «Збиранка» і причетних до неї чиновників по висхідній і низхідній владній вертикалі, а для кожного городянина, який поклав свої відходи у смітник.

Пояснення: городянин придбав літр молока в тетрапаку за ціною 20 гривень. Вартість пакування становить 10-20% ціни реалізації продукції, залежно від жадоби виробника до отримання величини прибутку. 20 грн : 100 х 15% = 3 гривні.

Тепер розглянемо варіант утилізації ТПВ у Львові до 28 травня 2016 року. Тетрапак або товар вартістю 3 грн городянин передає перевізникові, а перевізник – ЛКП «Збиранка». На звалищі ЛКП «Збиранка» невідомі особи сортують відходи. Тетрапаки вони збирають в окремі мішки, а інші невідомі особи системно вивозять їх зі звалища. Далі на горизонті з’являється компанія-гуртовик і скуповує відсортовані тетрапаки за заниженою ціною, яка становить 2 грн за кілограм ваги, або 7 копійок за одиницю пакування. За кілограм пластикових пляшок гуртовики платять 12 гривень. У Львові в пунктах прийому вторинної сировини, якщо їх десь іще можна знайти, платили 4 грн за кілограм.

!Foto-06 Тетра-Пак + Пляшка

На спеціальних підприємствах зібране ТПВ перероблять, виготовлять нові тетрапаки і знову продадуть виробнику молока за 2 гривні.

Таким є кругообіг тетрапаків у природі, на якому заробляють їхні продуценти, виробники товарів (молока, соків, вина), перевізники ТПВ і (у минулому) ЛКП «Збиранка». За те, що ці структури заробляють на потребі містян купувати продукти харчування, перевізники додатково виставляють рахунки через квитанції ЛКП або ОСББ. Незрозуміло одне: де інтерес городянина, на 3 гривнях якого різні структури роблять бізнес?

Проблема утилізації побутових відходів давно здобула світовий масштаб. У багатьох країнах її вирішують по-різному:

  • у Японії зі спресованого сміття створюють острови для проживання;
  • у Швеції з перероблених твердих побутових відходів виробляють теплоенергію;
  • у Німеччині виготовляють будівельний матеріал тощо.

Економісти виявили на європейському сміттєвому ринку жорстку конкуренцію, оскільки індустрія збору та переробки ТПВ у рамках соціальної потреби і стабільності прибутку не поступається секторові нафтовидобутку в країнах сировинної економіки.

Щороку зі Львова й області у Грибовичі звозили орієнтовно 700-800 тисяч тонн ТПВ. Якщо середньостатистичну вартість ТПВ – 4,5 грн за кілограм – перемножити на 750 тисяч тонн середньостатистичних відходів, то отримаємо середньостатистичних 3 мільярди 375 мільйонів гривень. Тепер тільки уявімо, яке життя було б у місті, якби ці кошти потрапляли у скарбницю:

  • перевезення пасажирів – безкоштовне;
  • трамваї, тролейбуси, автобуси – новісінькі, європейські;
  • на утримання дитсадочків і шкіл із батьків – ні копійки;
  • всі будинки – відремонтовані;
  • об’єкти для дозвілля – збудовані;
  • заклади культури (бібліотеки, архіви, театри, музеї, кінотеатри) – перефінансовані.

Помріймо, що керівництво Львова додумалось і взялося продавати ТПВ за кордон за валюту – у Німеччину або Швецію, які в ЄС скуповують сміття із 2012 року. Якби продавали хоча б по одному євро за кілограм ТПВ, за рік на одного мешканця 757-тисячного Львова припало б нині 4,458 євро, або 371,5 євро в місяць, або майже 11 тисяч гривень. Не тільки перелічені пункти було б профінансовано, а й усю комуналку було б оплачено коштом Грибовицького клондайку.

Nota bene

Приблизно такі технології ТПВ, про які з ентузіазмом і майже тінейджерським захопленням розповідають і нахваляються щотижня й далі розповідати міськвиконкомівські спеціалісти, вже кілька років поширюють в Україні із селища Проліски, що на східній околиці Києва, за Дарницею.

Для популістської теоретики, яку нині так полюбляють «креативники» різних калібрів, можна безкоштовно користати з перевіреного і вже два роки поспіль поширюваного громадсько-освітнього проекту «Україна без сміття».

Для практичної конкретики цілком придатне напрацювання національного концепту «Чисте місто». Навіщо трудам галичанина Каськіва припадати пилом? Можна взяти готові проекти, прилаштувати їх до рельєфу і ґрунтових вод, аби не платити 5 млн грн за копіювання давно напрацьованих ескізів.

Для чиновників із нижчим рівнем IQ є фінський проект поводження з ТПВ, в якому докладно – у картинках та із голосовим супроводом – показано систему організації збору й утилізації відходів у Фінляндії.

А для того, хто зовсім не має здібностей до аналітичної розсудливості, є можливість замовити відеоконференцію, безкоштовно скориставшись програмою «Skype», під час якої можна дізнатись у сусідів, як потрібно по-цивілізованому «чистити мешти і прасувати спідницю».

Отож немає нагальної потреби їздити по закордонах, навіть за кошт іноземних партнерів, і гаяти робочий час. Тим паче, що львівські депутати різних скликань і виконкомівські спеціалісти періоду трьох каденцій тільки нинішнього міського голови вже стільки років і разів їздили до різних західних сусідів учитись, як за собою потрібно прибирати.

Між іншим, фантастам із «Zero Waste Europe» у Німеччині ще у вересні 2016 року сказали, що спочатку потрібно років зо три поекспериментувати з їхньою концепцією, а тоді вже вирішувати, чи вона практично придатна для запровадження на території ЄС. Фантасти обурилися, руками замахали, як німці сміють таке говорити, всі гранди вже розписано… Проте німецька сміттєпереробна галузь невмолима.

Нашим же доморощеним пропагандистам нового й невідомого краще зі захмарних висот опуститися на юдоль земну і взятися за практичне облаштування принаймні розгалуженої мережі приймання від населення вторинної сировини. На сайті міськради жодного такого пункту знайти не вдалось. А нинішнє дежавю Андрія Москаленка чи Ірини Миронової про концептуальне поводження з ТПВ та про стратегію просвітницької роботи з навчальними закладами, підприємствами, ресторанами, багатоповерхівками суголосне з репертуаром Андрія Садового п’яти або навіть шестирічної давнини.

!Foto-07 Пункти прийому сировини

Було б негарно обійти увагою концепцію Юрія Зими, доцента кафедри прикладної механіки Лісотехнічного університету, яка має таку промовисту галицько-патріотичну назву «Львів – без відходів». Остаточно незрозуміло, чи це концептуальне бачення, чи монументальна стратегія, бо візія цього чогось незбагненного – не намацальна, проте надихаюча і буде широко придатна. Панові доценту тісно у провінційних  рамках, він мислить розлогими державницькими категоріями. Концепт Юрія Зими настільки всеосяжний, що його відразу ні думкою охопити, ні конем об’їхати. Тезисний виклад  філософсько-панорамного сміттєсвітогляду знаного науковця треба чути і бачити.

Хоча один умовивід Юрія Зими вдалося відразу осмислити і категорично з ним не погодитися. Рішуче не поділяю тезу, що я разом із Юрієм Васильовичем співвідповідальний «за той бардак, який ми маємо сьогодні у цій системі». Особисто я не закладав підвалин безладу на початку становлення демократичної України, не був першим заступником голови Львівської обласної ради, ніколи не був чиновником, а тільки матеріально утримував демократичних бюрократів, щоби вони працювали сумлінно і бардаку не творили.

Ярослав ЛЕВКІВ,

ГО «Вартові закону України»

Також ви можете стежити за головними новинами від Leopolis News на нашому Facebook, Twitter та Telegram-каналі.

Стрічка новин